Створення придатних для життя будівель майбутнього: з перспективним плануванням, універсальних й орієнтованих на користувача
Захист клімату, різке зростання цін на енергоносії та сучасні тенденції в суспільстві вимагають від нас переосмислення планування та спорудження будівель. Зокрема, енергоспоживання такого обладнання, як системи кондиціонування, також можна частково компенсувати за рахунок використання альтернативних систем. Як виглядатимуть придатні для життя будівлі майбутнього і як користувачі та клієнти можуть переконатися в ефективності нових систем, пояснюють Сорен Айлерс (Sören Eilers), консультант об’єкта компанії GEZE, та Марко Сперлінг (Marco Sperling), дипломований інженер-архітектор компанії PPP Architekten із Любека.
Будівлі споруджуються сьогодні для використання в майбутньому
Що означає «будівля, придатна для життя»? У минулому будинки були простими будівлями, де люди переважно спали та їли. Сьогодні будівля має бути здатною на більше: «Ми хочемо в ній почуватися комфортно, відпочивати, переміщуватися безбар’єрно та, в ідеалі, оселитися надовго. Вона повинна не просто створювати простір, а має підходити користувачам і відповідати їхнім потребам — сьогодні й у майбутньому. Тільки в цьому разі ми можемо говорити про будівлю, придатну для життя», — пояснює Сорен Айлерс.
Лише за останні 15 років вимоги суттєво змінилися: Змінився спосіб мислення людей, крім того існують регіональні відмінності щодо розуміння того, якою має бути сучасна будівля. Тоді як у деяких місцях будуються лише пасивні будинки, в інших місцях основна увага приділяється, наприклад, концепціям вільного навчання та відкритим просторам. Для планувальників й архітекторів це означає, що вони мають заздалегідь продумати концепцію.
Будівлі споруджуються сьогодні для експлуатації в майбутньому, протягом найближчих 30–50 років. Тому, плануючи сьогодні, ми вже маємо враховувати можливості використання через кілька десятиліть. Однак бюджет майже завжди є обмежувальним чинником.
Марко Сперлінг (Marco Sperling), дипломований інженер-архітектор, PPP Architekten, Любек
Але це ще не все. Крім загальних умов, установлених клієнтом, існують різні законодавчі вимоги, стандарти та норми, яких необхідно дотримуватися. Різні набори правил далеко не завжди узгоджуються між собою. «У Німеччині майже немає нічого, що не було б урегульовано. Загальні умови клієнтів часто обговорюються, але з юридичними вимогами це набагато складніше», — знає з власного досвіду Сперлінг. Для того щоб врешті-решт узгодити всі побажання, потреби, вимоги та правила, необхідна інтенсивна координація з усіма зацікавленими сторонами: «Потреба в координації постійно зростає та навіть закріплена в процесах сертифікації. Це також має сенс, щоб у кінцевому підсумку отримати гарну будівлю. Це діє в будь-якому разі: Що краща координація з самого початку, то кращий результат!». В ідеалі, залучаються всі планувальники, які займаються побутовими комунікаціями, статичними характеристиками, несучими конструкціями тощо, виконувачі робіт, а також користувачі й клієнти та їхні представники.
Який саме набір правил береться за основу — питання, яке узгоджується з клієнтом.
Кожну будівлю необхідно планувати індивідуально відповідно до її призначення. © Jürgen Pollak / GEZE GmbH
Багато планувальників й архітекторів у своїй повсякденній роботі помічають, що зараз таке велике розмаїття правил і норм, що вже не існує чітких специфікацій. «Через численні стандартизації ми часто навіть не знаємо, що ми маємо робити», — каже Сперлінг. «Технічні вимоги технологічних регламентів, наприклад, щодо вентиляції будівель, колосальні. Так у вимогах технічного регламенту для робочих місць у пункті 3.6 говориться про якість повітря в приміщенні. Те саме застосовно до стандартів DIN EN 16798 або VDI 6040. Однак, усі вони дають різні цифри та показники з одного й того самого питання. Тому під час планування ми маємо узгодити з нашими клієнтами, який набір правил буде покладено в основу відповідного проєкту».
Тому що ясно одне, як каже Сперлінг: «Не існує єдиного універсального рішення для всіх застосувань. Архітектура — це завжди розробка прототипу! Кожна будівля спроєктована та побудована для одного місця та призначення. Кожна з них має свої вимоги, які визначають, що планується та реалізується. Щоправда, ми завжди виходимо з того, що будівля має зберігати своє цільове призначення. Але це не обов’язково!». Нинішня пандемія та дебати щодо використання газу, спровоковані війною в Україні, показують, що в майбутньому завжди будуть зміни. «Гарні будівлі, придатні для життя, повинні мати змогу компенсувати це й адаптуватися».
Будівля повинна не просто створювати простір, а має підходити користувачам і відповідати їхнім потребам — сьогодні й у майбутньому. Тільки в цьому разі ми можемо говорити про будівлю, придатну для життя.
Сорен Айлерс (Sören Eilers), консультант об’єкта компанії GEZE GmbHБудівлі, придатні для життя, мають забезпечувати можливості впливу з боку користувачів
Благополуччя подальших користувачів часто залежить від суб’єктивних чинників. © Jürgen Pollak / GEZE GmbH
Уже на етапі планування необхідно зважати на можливості використання через кілька десятиліть. © GEZE GmbH
Однак, незважаючи на всю відповідність правилам, планувальники завжди мають пам’ятати про людський чинник. Польові дослідження показали, що самопочуття користувачів у будівлях не обов’язково залежить від вимірюваних параметрів, таких як належна вологість і температура. Значну роль скоріше відіграють суб’єктивні й, здавалося б, незначні речі, наприклад як користувачі почуваються в приміщенні. «Один експеримент, наприклад, проводився з системою регулювання механічної системи вентиляції», — повідомляє Марко Сперлінг. «У приміщенні, про яке йдеться, було створено штучний клімат з ідеально налаштованою температурою, все контролювалося централізовано. Але користувачі відчували дискомфорт. Лише після того, як будівлю переобладнали та встановили контролери та терморегулятори, які люди могли налаштовувати самостійно, відчуття комфорту зросло — просто тому, що вони мали змогу на це впливати». Тому, з його точки зору, для будівель, придатних для життя, доцільно зберегти якнайбільше можливостей впливу з боку користувачів, а рівень впровадження техніки має бути настільки високим, наскільки це необхідно, але водночас настільки низьким, наскільки це можливо.
«У такий спосіб, гібридні системи створюються цілком автоматично, наприклад, гібридні системи вентиляції», — розповідає Сорен Айлерс. Однією з їхніх сильних сторін є потенціал економії з погляду на енергоспоживання та витрати. Адже, як додає Марко Сперлінг, найбільший потенціал економії пропонують гібридні системи, що дають змогу вимкнути машину та, наприклад, вручну регулювати подачу свіжого повітря. «Однак багато речей не можна визначити заздалегідь, вони залежать від поведінки користувачів. Але якщо власники будівель хочуть скористатися програмами фінансування, основна увага завжди приділяється енергоефективності».
Гібридні системи: Прості та корисні, але часто досі невідомі
Під час планування необхідно враховувати зростання цін на енергоносії, вимоги щодо захисту клімату, а також сучасні тенденції в суспільстві. © Jürgen Pollak / GEZE GmbH
У будь-якому разі, на думку експерта, вже на етапі планування варто інтенсивно обговорювати різні переваги та недоліки гібридної системи. «Часто доводиться переконувати. Тому, наприклад, перед плануванням ми їздимо на екскурсії з користувачами та клієнтами, проводимо семінари на місці, показуємо їм різні будівлі — все для того, щоб вони розуміли наше бачення будівель. У такий спосіб ми можемо показати, на що здатні приміщення, концепції вентиляції тощо та як може виглядати реалізація наших планів. Це добре працює: Сприйняття надзвичайно зростає, коли ви усвідомлюєте, як взаємодіють гарна архітектура, естетика, зручність використання, якість поверхонь, якість повітря в приміщенні та можливість переобладнання будівлі». Таке визнання з боку користувачів і власників будівель необхідне для того, щоб будівлі, які будуються сьогодні, були гідними для життя та придатними в майбутньому.
Будівлі повинні мати змогу гнучко реагувати на такі обставини, як енергоживлення, кліматичні зміни і, на жаль, такі події, як війни та пандемії», — зазначають експерти. Висновок: «Отже, ми маємо сьогодні разом із усіма зацікавленими сторонами визначати цілі й у такий спосіб створювати будівлі, які функціонуватимуть і через 50 років.
Марко Сперлінг (Marco Sperling), дипломований інженер-архітектор, PPP Architekten, ЛюбекЩо таке гібридна система?
Простіше кажучи, гібридна система — це суміш автоматизованих і ручних компонентів. Більшість компонентів гібридної системи все одно встановлюються в будівлі, а отже додаткових зусиль не потрібно. Складовими гібридної системи вентиляції, наприклад, можуть бути вікна, які вже є в будівлі. До того ж передбачена механічна система витяжної вентиляції. Приточне повітря надходить через вікна, що відкриваються вручну. «Існує багато різних способів потрапляння повітря в приміщення», — розповідає Марко Сперлінг. «У будь-якому разі, між системами має бути зв’язок».
